До Шевченкового дня народження

Наближається Шевченків день. Націоналістична пропаганда давно вже взяла Тараса Григоровича "на озброєння" і зробила героєм війни проти москалів та усього кацапського, що "нав'язується" нам нашими "сусідами-ні-в-якому-разі-не-братами" . Для аргументації з усієї творчості пропагандисти зазвичай вибирають лише ті твори, що відповідають цьому світогляду, забуваючи про все інше, що йому суперечить. Фразу "кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями" чомусь пам'ятають, а ось "хохол останется хохлом, хоть ты пусти его в Европу - где надо действовать умом, он напрягает только жопу" забувають, вже починають казати, що це не він, це фейк тощо. Хто ще сумнівається, підіть до бібліотек та пошукайте ось таку книжечку:

Полное собрание сочинений (ПОВНИЙ ЗБIРНИК ТВОРIВ), Т.Г. Шевченко, 1914 г. Издание Л.М. Ротенберга. Издание первое. Катеринослав,1914 г., 701 стр.

с портретом поэта, его биографией, критической статьёй и 50 рисунками художника Б. Смирнова. Типографский переплёт с золотым тиснением. Круговой узорный обрез. В 1914 году Кабинет министров Российской империи запретил отмечать 100-летие со дня рождения Шевченко Тараса Григорьевича. Но Катеринослав (нынче – Днепропетровск) стал одним из немногих городов, где празднование все же состоялось – к этому событию и было приурочено издание типографией «Катеринослав» Л.М. Ротенберга Полного собрания сочинений в одном томе энциклопедического формата. Запрещённый фолиант вышел небольшим тиражом и является библиографической редкостью, которого ни разу не было в букинистических и антикварных магазинах Москвы. Рисунки в книге выполнены талантливым художником Смирновым Борисом Васильевичем, который в то время жил в Катеринославе.

Це для особливо прискіпливіх. Що я хтів сказати. Шевченко - не та людина, яка б могла ненавидіти когось за національною ознакою. І те, що він використовує отаку емоційно забарвлену лексику, ще нічого не означає. Він митець, він художних у всіх розуміннях цього поняться. А художник - це ж не пропагандист. Він незалежний спостерігач, який зображає життя, людські емоції, переживання. А людям властиві дуже різні прояви - від святих і найвищих до таких нізів, що страшно і уявити. Якщо письменник, наприклад, описує внутрішні переживання вбивці, перед тим, як він скоїть свій злочин, це ж ще не означає, що він схиляє вас до злочину. Якщо взя ти, наприклад, ту ж шевченкову "Катерину". Ви насправді думаєте, що Тарас Григорович ненавидів усіх росіян лише тому, що вони росіяни? Це ж безглуздя. Дивіться глибше. Згадаймо, до чого була сказана ця знаменита фраза, ситуацію у якій опинилася Катерина. Як ви думаєте, чи люди за такої трагедії можуть беземоційно аналізувати і міркувати тверезо? Автор-розповідач співчуває бідній дівчині, переживаючи цілу бурю різних почуттів усередині. Чи не схожий вам такий висновок, який він наводить, із переконанням "усі чоловіки - козли" і "всі баби - с*ки", до якого приходять люди, коли хтось заподіяв їм нестерпного болю, і не в силах його витерпіти, вони починають ненавидіти усіх представників протилежної статі. Це типова захисна реакція психіки, а автор до того зміг відчути біль дівчини, що виступив тим, хто його озвучив. І для безпеки організму дійсно, щоб більше тобі не заподіяли болю, цілком розумно піддатися цьому виновку і більше взагалі не мати романтичних відносин. Але чи так це розумно насправді? Як кажуть, вовків боятися - до лісу не ходити.

Це, звідки ноги ростуть у першої фрази. Мої пояснення підтверджує і наведений мною вірш "Хохли". Але ось у якому ключі він виступає аргументом. Тут те ж саме, як і з москалями. У цьому ж разі навряд чи ви подумали, що Шевченко написав його, бо ненавидів українців. А чому, бо тут ситуація більш однозначно, і тому ми одразу розуміємо, що він висміює українців у властивих їм певних не дуже гарних проявах. Доречі, він тут добре описав саме поняття хохол, бо ми забуваємо, що спочатку люди використовували цей термін не в цілому для українців (як доречі і термін москаль і йому подібні) для описання певного набору якостей з негативним з точку зору сторонніх окрасом, які люди починають проявляти у ситуаціях, коли не тримають себе гідно, дозволяють собі бути мерзотним. Такі "альтер его" є в кожного з нас і в кожної групи людей, які наділені схожими якостями. Це зворотня сторона цих якостей. Довго я все це пояснював. Так от. Якщо далі не заглиблюватися. До чого я вів - наявність такого вірша з негативом до українців ще не означає, що він ненавидить українців чи презирає. Так само з усіма творами, де він говорить і про москалів. Словом москаль описуються ті негативні прояви, на які може бути здатний "русский человек" у силу нюансів своїх національних особливостей.

На всі ці роздуми сьогодні наштовхнула мене дуже гарна стаття письменника Олеся Бузини, опублікована сьогодні. У цій темі ми з цією людиною мислимо в одному напрямку, тому ось вам посилання. Дуже цікава стаття і розвінчення міфу про те, що Шевченко був русофобом. Рекомендую. Насолоджуйтесь!

Приближается Шевченков день. Националистическая пропаганда давно уже взяла Тараса Григорьевича "на вооружение" и сделала героем войны против москалей и всего кацапского, что "навязывается" нам нашими "соседями-ни-в-коем-случае-никак-не-брат ьями". Для аргументации со всего творчества пропагандисты обычно выбирают только те произведения, которые соответствуют этому мировоззрению, забывая обо всем остальном, что ему противоречит. Фразу "кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями" почему-то помнят, а вот "хохол останется хохлом, хоть ты пусти его в Европу - где надо действовать умом, он напрягает только жопу" забывают, уже начинают говорить, что это не он это фейк и тому подобное. Кто еще сомневается, пойдите в библиотеку и поищите вот такую книжечку:

Это для особо придирчивых. Что я хотел сказать. Шевченко - не тот человек, который мог бы ненавидеть кого-либо по национальному признаку. И то, что он использует такую эмоционально окрашенную лексику, еще ничего не значит. Он художник во всех смыслах этого поняться. А художник - это не пропагандист. Он независимый наблюдатель, изображающий жизнь, человеческие эмоции, переживания. А людям свойственны очень разные проявления - от святых и высоких до таких низов, что страшно и представить. Если писатель, например, описывает внутренние переживания убийцы, перед тем, как он совершит свое преступление, это же еще не значит, что он склоняет вас к преступлению. Если взять, например, ту же шевченкову "Катерину". Вы на самом деле думаете, что Тарас Григорьевич ненавидел всех русских только потому, что они русские? Это же глупо. Смотрите глубже. Вспомним, к чему была сказана эта знаменитая фраза, ситуацию в которой оказалась Екатерина. Как вы думаете, люди в такой трагедии могут безэмоционально анализировать и рассуждать трезво? Автор-рассказчик сочувствует бедной девушке, переживая целую бурю различных почуттів внутри. Или не похож вам такой вывод, который он приводит, на убеждение "все мужчины - козлы" и "все бабы - с * ки", к которому приходят люди, когда кто-то причинил им нестерпимую боль, и не в силах его терпеть, они начинают ненавидеть всех представителей противоположного пола. Это типичная защитная реакция психики, а автор к тому смог прочувствовать боль девушки, выступил тем, кто её озвучил. И для безопасности организма действительно, чтобы больше тебе не причинили боли, вполне разумно поддаться этому виновку и больше вообще не иметь романтических отношений. Но так ли это разумно на самом деле? Как говорят, волков бояться - в лес не ходить.

📎📎📎📎📎📎📎📎📎📎