Картину "Страшного Суда", вызвавшую скандал в Киеве, нашли на фреске сербского монастыря XIII века

25 августа администрация "Мистецького Арсенала" подвергла цензуре работу Владимира Кузнецова "Колиивщина: Страшный Суд", сняв ее с экспозиции и закрасив черной краской. Однако недавно киевский православный журналист представил на всеобщее обозрение похожую фреску сербского монастыря Милешева "Страшный суд" 1240 года. На ней так же изображены князья, чиновники и священники, которых вот-вот отправят в ад.

25 августа администрация "Мистецького Арсенала" подвергла цензуре работу Владимира Кузнецова "Колиивщина: Страшный Суд", сняв ее с экспозиции и закрасив черной краской. Однако недавно киевский православный журналист представил на всеобщее обозрение похожую фреску сербского монастыря Милешева "Страшный суд" 1240 года. На ней так же изображены неправедные князья, чиновники и священники, которых вот-вот отправят в ад, сообщает корреспондент портала "Религия в Украине".

Работу Владимира Кузнецова "Колиивщина: Страшный Суд" закрасили потому, что художник нарисовал не то, что было задумано руководством выставки изначально, рассказала для LB.ua директор "Мистецького Арсенала" и куратор выставки "Великое и величественное" Наталья Заболотная.

На картине Кузнецова изображены чиновники и священнослужители, проваливающиеся в котел в аду. При этом левая часть картины осталась незавершенной - там, по замыслу художника, должен был быть изображен рай. "Оказывается, адские муки ослепленных провластных элементов, пьяных чудовищ, позорных ментов, лживых судей изображать запрещено", - написал художник Владимир Кузнецов в своем фейсбуке.

Наталья Заболотная объяснила, что нарисованная Кузнецовым работа не соответствует концепции выставки, которая приурочена к празднованию 1025-летия Крещения Руси, и рассказала, что она сама закрасила полотно Кузнецова черной краской. "Можно считать, что это мой собственный перформанс. Я не жалею о том, что сделала, - сказала она. - Я высказываюсь против дерзости некоторых художников".

По ее мнению, "выставка "Великое и величественное" должна вызывать гордость за государство, в котором мы живем, гордость за то, что у нас есть такие художники, которые будет выставлены в рамках проекта. Нельзя ругать родину, как нельзя ругать мать. Все, что сказано против родины, я считаю аморальным".

Спустя несколько дней после инцидента киевский журналист Олег Гавриш в своем "Блоге о христианстве" написал, что наткнулся на похожую фреску сербского монастыря Милешева "Страшный суд" 1240 года.

"Я понимаю, - пишет журналист, - что Страшный суд это еще не ад, но судя по тому, что на первой картинке ангелы некоторых князей, патрициев и священников стерегут или подгоняют копьями, можно предположить, что ничего хорошего эту категорию судимых не ожидало. Смешно, что в 13 веке хватило ума не закрашивать ничего подобного, а в 21 веке нет. "

Відвідувачі, що знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі в даній новині.

Архимандрит Феогност Пушков, кандидат богословия

JXrumerH написал:

Onufriy написал:

dutchak1 написал:

Зрозуміло, що в нас відносини між деякими церквами складні, але Заява Священного Синоду Української Православної Церкви (Православної Церкви України) від 24 Травня 2021 “Щодо систематичного втручання. ” в тому місці, де йдеться про рішення Великої Палати Верховного Суду по справі № 910/10011/19, є дуже неякісний текст. Можна догадуватися, що це цілком продукт українських юристів, які працюють чи надають послуги ПЦУ і цей текст сьогодні завдає шкоди репутації ПЦУ. Взагалі, до явища “український юрист” необхідно підходити дуже обережно. “Український юрист” це як “Советское шампанское”, і не советское і не шампанское. Що відбулось в дійсності? Там, на початках, було опубліковано тільки вступну і резолютивну частину, де дійсно позивачу було повністю відмовлено в задоволенні позову що і було, очевидно, юристами ПЦУ сприйнято як рішення про законність такої зміни підпорядкування. Тут треба було почекати повного тексту рішення, яке появилось тільки через місяць. Рішення складне і коротко його можна викласти так. Позивачам було відмовлено в задоволені позову в зв'язку з тим, що в дійсності релігійна громада с. Сутківці, Хмельницької області не змінила свого підпорядкування, не вийшла з юрисдикції Російської Православної Церкви в Україні (яка іменує себе УПЦ) та не ввійшла до Православної Церкви України. Про це свідчить навіть сьогоднішній запис про громаду в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. І суд пише, що реєстрація змін до статуту незавершена. Завершена буде тільки після внесення змін в ЄРД і тільки тоді це буде рахуватись змінами в статуті, які потім можна позовом визнавати недійсними, а "судове рішення про задоволення такої позовної вимоги є підставою для приведення суб`єктом державної реєстрації відомостей про Релігійну організацію, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у відповідність до відомостей статуту Релігійної організації в попередній редакції".

dutchak1 написал:

Очевидно йдеться про судове рішення, яке опубліковано на днях - рішення Великої Палати Верховного Суду по справі №910/10011/19 щодо законності зміни релігійною громадою с. Сутківці, Хмельницької області свого підпорядкування. Але треба ще чекати, там тільки вступна та резолютивна частини. Почитаєм, проаналізуєм, цікаво ж як суд розрулить ті правові гібриди, які утворені нашим придуркуватим релігійним законом. 😁

📎📎📎📎📎📎📎📎📎📎